кухарювати

кухарюва́ти

дієслово недоконаного виду

розм.

Значення в інших словниках

1. кухарювати — Кухарити, куховарити, кашоварити, ок. кулінарити.  Словник синонімів Караванського
2. кухарювати — -юю, -юєш, недок., розм. Готувати їжу; бути кухарем або кухаркою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кухарювати — КУХАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Готувати їжу; бути кухарем або кухаркою. Вдерлись [козаки] до архирейської [архієрейської] господи та й заходились кухарювати (О.  Словник української мови у 20 томах
4. кухарювати — ВАРИ́ТИ (про їжу, сніданок, обід тощо — за допомогою вогню робити готовим, придатним для споживання), ГОТУВА́ТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, КУХОВА́РИТИ розм., КУХАРЮВА́ТИ розм., ГОТО́ВИТИ розм. рідко. — Док.  Словник синонімів української мови
5. кухарювати — Кухарюва́ти, -рю́ю, -рю́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. кухарювати — КУХАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Готувати їжу; бути кухарем або кухаркою. Вдерлись [козаки] до архирейської [архієрейської] господи та й заходились кухарювати (Ільч., Козацьк. роду..  Словник української мови в 11 томах
7. кухарювати — Кухарювати, -рюю, -єш гл. Быть поваромъ.  Словник української мови Грінченка