кухарювати

КУХАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Готувати їжу; бути кухарем або кухаркою.

Вдерлись [козаки] до архирейської [архієрейської] господи та й заходились кухарювати (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 410);

Дружині Левка Івановича, яка кухарює на котлопункті, батько Лінин сподобався своєю розсудливістю (Гончар, Тронка, 1963, 264).

Значення в інших словниках

1. кухарювати — кухарюва́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. кухарювати — Кухарити, куховарити, кашоварити, ок. кулінарити.  Словник синонімів Караванського
3. кухарювати — -юю, -юєш, недок., розм. Готувати їжу; бути кухарем або кухаркою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кухарювати — КУХАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Готувати їжу; бути кухарем або кухаркою. Вдерлись [козаки] до архирейської [архієрейської] господи та й заходились кухарювати (О.  Словник української мови у 20 томах
5. кухарювати — ВАРИ́ТИ (про їжу, сніданок, обід тощо — за допомогою вогню робити готовим, придатним для споживання), ГОТУВА́ТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, КУХОВА́РИТИ розм., КУХАРЮВА́ТИ розм., ГОТО́ВИТИ розм. рідко. — Док.  Словник синонімів української мови
6. кухарювати — Кухарюва́ти, -рю́ю, -рю́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. кухарювати — Кухарювати, -рюю, -єш гл. Быть поваромъ.  Словник української мови Грінченка