кухарювати
КУХАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм.
Готувати їжу; бути кухарем або кухаркою.
Вдерлись [козаки] до архирейської [архієрейської] господи та й заходились кухарювати (О. Ільченко);
Дружині Левка Івановича, яка кухарює на котлопункті, батько Лінин сподобався своєю розсудливістю (О. Гончар);
Одарка – вона й досі кухарює – уклін вам шле окремо. (Б. Левін).
Словник української мови (СУМ-20)