Значення в інших словниках
-
окрик —
Поклик, клич, крик, гук
Словник чужослів Павло Штепа
-
окрик —
У, ч. 1. Вигук, яким окликають кого-небудь. 2. Вигук, який має в собі наказ, погрозу і т.ін. ...аби спізнати, що рівновеликі оці зусилля єдності — з обох найдальших окриків... (ЧТ:115).
Словник поетичної мови Василя Стуса
-
окрик —
-у, ч. 1》 Вигук, яким окликають кого-небудь. 2》 Вигук, який криє в собі наказ, погрозу і т. ін. || Вигук, що виражає яке-небудь почуття.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
окрик —
О́КРИК, у, ч. 1. Вигук, яким окликають кого-небудь, привертають до себе чиюсь увагу; оклик. Я довго на горбику стояв, очима проводив материну постать .. До пам'яті привів мене окрик господаря: – Заснуло, чи що? Піди подивися, чого коні харапудяться (О.
Словник української мови у 20 томах
-
окрик —
ВИ́ГУК (голосно вигукнуте слово, фраза або звук, який передає певне почуття), ВИ́КРИК, О́КЛИК, КРИК, ПО́КРИК, О́КРИК, ПО́КЛИК, ПО́ГУК. Назустріч підносяться очі й обличчя. Захоплені вигуки (М. Бажан); Без радісних співів і викриків..
Словник синонімів української мови
-
окрик —
О́КРИК, у, ч. 1. Вигук, яким окликають кого-небудь. Я довго на горбику стояв, очима проводив материну постать .. До пам’яті привів мене окрик господаря: — Заснуло, чи що? Піди подивися, чого коні харапудяться (Ковінька, Кутя..
Словник української мови в 11 томах
-
окрик —
Окрик, -ка м. Крикъ. Зараз окрик учинив.
Словник української мови Грінченка