Орфографічний словник української мови

примучений

приму́чений

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. примучений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до примучити. || примучено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який змучився.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. примучений — ПРИМУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до приму́чити; // приму́чено, безос. пред. Примучено його на тілі (Сл. Б. Грінченка); А до того ще й тяжка вага гіркого життя тебе придавила: податками тебе примучено, важкою працею прикручено, землею-матінкою обділено!..  Словник української мови у 20 томах
  3. примучений — СТО́МЛЕНИЙ (який утомився або виражає втому), УТО́МЛЕНИЙ (ВТО́МЛЕНИЙ), НАТО́МЛЕНИЙ, ЗМО́РЕНИЙ, ЗАМО́РЕНИЙ, ПОТО́МЛЕНИЙ, ПОМО́РЕНИЙ (про всіх або багатьох); НАТРУ́ДЖЕНИЙ, СТРУ́ДЖЕНИЙ (перев. про руки, ноги); ПРИТО́МЛЕНИЙ, ПРИМУ́ЧЕНИЙ (який дещо втомився).  Словник синонімів української мови
  4. примучений — ПРИМУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до приму́чити; // приму́чено, безос. присудк. сл. Примучено його на тілі (Сл. Гр.); А до того ще й тяжка вага гіркого життя тебе придавила: податками тебе примучено, важкою працею прикручено...  Словник української мови в 11 томах