примучений

ПРИМУ́ЧЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до приму́чити;

// приму́чено, безос. присудк. сл.

Примучено його на тілі (Сл. Гр.);

А до того ще й тяжка вага гіркого життя тебе придавила: податками тебе примучено, важкою працею прикручено, землею-матінкою обділено!.. (Мирний, III, 1954, 66).

2. у знач. прикм. Який змучився.

— Взагалі ж, — продовжував Франко, — останні ваші поезії багато чим нагадують Шевченкові. В них той же голосний та страшний стогін примученої душі (М. Ол., Чуєш.., 1959, 65).

Значення в інших словниках

1. примучений — приму́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. примучений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до примучити. || примучено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який змучився.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. примучений — ПРИМУ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до приму́чити; // приму́чено, безос. пред. Примучено його на тілі (Сл. Б. Грінченка); А до того ще й тяжка вага гіркого життя тебе придавила: податками тебе примучено, важкою працею прикручено, землею-матінкою обділено!..  Словник української мови у 20 томах
4. примучений — СТО́МЛЕНИЙ (який утомився або виражає втому), УТО́МЛЕНИЙ (ВТО́МЛЕНИЙ), НАТО́МЛЕНИЙ, ЗМО́РЕНИЙ, ЗАМО́РЕНИЙ, ПОТО́МЛЕНИЙ, ПОМО́РЕНИЙ (про всіх або багатьох); НАТРУ́ДЖЕНИЙ, СТРУ́ДЖЕНИЙ (перев. про руки, ноги); ПРИТО́МЛЕНИЙ, ПРИМУ́ЧЕНИЙ (який дещо втомився).  Словник синонімів української мови