Значення в інших словниках
-
проблиск —
-у, ч. 1》 Слабкий блиск, спалах, світіння, що з'являються на короткий час. || Те саме, що відблиск 1). || Невелика світла ділянка на темному тлі. 2》 перен. Непевний, ледве відчутний прояв розуму, почуття, бажання і т. ін. || перен. Початкові, ледве помітні, нечітко виявлені ознаки чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
проблиск —
ПРО́БЛИСК, у, ч. 1. Слабкий блиск, спалах, світіння, що з'являються на короткий час. Проблиски світла спочатку такі бліді й тихі, чимдалі розросталися, потужніли (М. Коцюбинський); В проблисках передранку повільно мерхнули зорі (М.
Словник української мови у 20 томах
-
проблиск —
БЛИСК (яскраве світло, що випромінюється або відбивається чим-небудь), БЛИ́СКІТ рідше, СЯ́ЯННЯ підсил., СІЯ́ННЯ підсил. поет.; ВИ́БЛИСК, ПО́БЛИСК, ЗБЛИСК, ПО́ЛИСК, ВИ́ЛИСК, РО́ЗБЛИСК рідше (непостійний, мінливий або неяскравий блиск)...
Словник синонімів української мови
-
проблиск —
ПРО́БЛИСК, у, ч. 1. Слабкий блиск, спалах, світіння, що з’являються на короткий час. Проблиски світла спочатку такі бліді й тихі, чимдалі розросталися, потужніли (Коцюб., І, 1955, 315); В проблисках передранку повільно мерхнули зорі (Трубл., Шхуна..
Словник української мови в 11 томах