рипуче

рипу́че

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Значення в інших словниках

1. рипуче — присл. Видаючи або створюючи рип (див. рип I).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. рипуче — РИПУ́ЧЕ, присл. Видаючи або створюючи рип (див. рип¹). – Скільки ж пану треба? – спитав він по хвилі. І голос його бринів сухо й рипуче (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
3. рипуче — РИПУ́ЧЕ, присл. Видаючи або створюючи рип ( див. рип¹). — Скільки ж пану треба? — спитав він по хвилі. І голос його бринів сухо й рипуче (Тулуб, Людолови, І, 1957, 281).  Словник української мови в 11 томах