Значення в інших словниках
-
сланкий —
-а, -е. Який має стебло, стовбур і гілки, що стеляться по землі. || Уживається у складі ботанічних назв. Сланка конюшина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сланкий —
СЛАНКИ́Й, а́, е́. Який має стебло, стовбур і гілки, що стеляться по землі. Коли немає потреби в садивному матеріалі, сланкі пагони [суниць] одночасно з розпушуванням ґрунту і виполюванням бур'янів знищують (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
сланкий —
СЛАНКИ́Й, а́, е́. Який має стебло, стовбур і гілки, що стеляться по землі. Коли немає потреби в садивному матеріалі, сланкі пагони [суниць] одночасно з розпушуванням грунту і виполюванням бур’янів знищують (Сад. і ягідн.
Словник української мови в 11 томах