уповноважений
уповнова́жений 1
дієприкметник
від: уповнова́жити
уповнова́жений 2
прикметник
який має певні повноваження
уповнова́жений 3
іменник чоловічого роду, істота
довірена особа
Орфографічний словник української мовиуповнова́жений 1
дієприкметник
від: уповнова́жити
уповнова́жений 2
прикметник
який має певні повноваження
уповнова́жений 3
іменник чоловічого роду, істота
довірена особа
Орфографічний словник української мови