Значення в інших словниках
-
чинник —
(рушійна сила) фактор, умова.
Словник синонімів Полюги
-
чинник —
Чинник. Умова, рушійна сила процесу, фактор. Спосіб уладнаня своїх внутрішних відносин...
Українська літературна мова на Буковині
-
чинник —
(поступу) фактор; (уряду) Г. представник, речник.
Словник синонімів Караванського
-
чинник —
ЧИ́ННИК, а, ч. 1. Умова, рушійна сила, причина будь-якого процесу, що визначає його характер або одну з основних рис; фактор. – Допускати вагу несвідомого, елементарного в історії, – се ще не значить допускати в ній виключно самі матеріальні чинники (І.
Словник української мови у 20 томах
-
чинник —
-а, ч. 1》 Умова, рушійна сила, причина будь-якого процесу, що визначає його характер або одну з основних рис; фактор. Антропогенний чинник — чинник, зумовлений діяльністю людини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
чинник —
ЧИ́ННИК (умова, рушійна сила, причина якогось процесу, що визначає його характер), ФА́КТОР, АГЕ́НТ. — На літературу звертаю лиш остільки увагу, оскільки вона мала вплив на політику, виступала як свідомий чинник громадського життя (І.
Словник синонімів української мови
-
чинник —
Чи́нник, -ка; чи́нники, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
чинник —
ЧИ́ННИК, а, ч. Умова, рушійна сила, причина будь-якого процесу, що визначає його характер або одну з основних рис; фактор. — Допускати вагу несвідомого, елементарного в історії,— се ще не значить допускати в ній виключно самі матеріальні чинники (Фр.
Словник української мови в 11 томах