чинник
чи́нник
-а, ч.
1》 Умова, рушійна сила, причина будь-якого процесу, що визначає його характер або одну з основних рис; фактор.
Антропогенний чинник — чинник, зумовлений діяльністю людини.
Біотичний чинник довкілля — живі істоти, що оточують певний організм (організми) і так чи інакше впливають на нього (них).
Екзогенний чинник — чинник зовнішнього походження, викликаний зовнішніми причинами.
Ендогенний чинник — чинник внутрішнього походження, викликаний внутрішніми причинами.
Кліматичні чинники — абіотичні чинники довкілля, до яких належать: промениста енергія Сонця, освітленість земної поверхні, вологість атмосферного повітря, опади, газовий склад атмосфери, температура, вітер, тиск.
Людський чинник — інтегральні характеристики зв'язку людини і машини.
2》 зах. Представник уряду.
Великий тлумачний словник сучасної української мови