горобець
горобе́ць (воробе́ць):
◊ горобці (воробці́) задзьо́бають навіть слабкий, слабосилий може скривдити (м, ср, ст): Не міг відважитися! Такий медвідь! Хо-хохо!.. Та тебе тут воробці задзьо́бають! Хо-хо-хо! (Нижанківський)
◊ розси́патися як <�ні́би> згра́я горобців розбігтися навсібіч (ср, ст): Громада розсипалась на боки ніби зграя горобців (Лисяк)
◊ як горобце́ві = <�як> для горобця́
◊ як для горобця́ дуже мало, обмаль (про їжу)(м, ср, ст): Рано ми діставали горнятко чаю і грудочку цукру та одну булку. На обід була порція, як казали, “для горобця”, а на вечір т.зв. “ґальоп-зупа” (Богачевський)||як горобцеві
◊ кра́ще горобе́ць у жме́ні, ніж солове́й на ве́рбі́ краще мати хоч що-небудь зараз, аніж тільки надіятися на ліпше (ст): Краще бути певним. Як то кажуть: краще горобець у жмені, ніж соловей на вербі (Тарнавський З.)
Лексикон львівський: поважно і на жарт