покривджений

покри́вджений 1. скривджений, обійдений долею; безталанний (ср, ст)||опосліджений

2. який має фізичні вади (ср, ст)||опосліджений

◊ покри́вджений природою → покривджений 2 (ср, ст): Він покривджений природою – маленький, худий, горбатий (Авторка)

Значення в інших словниках

1. покривджений — покри́вджений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. покривджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до покривдити. || у знач. прикм. || у знач. ім. покривджені, -них, мн. (одн. покривджений, -ного, ч.; покривджена, -ної, ж.). Ті, кого покривдили.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покривджений — ПОКРИ́ВДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до покри́вдити. [Вісвамітра:] Я ж сирота, покривджена тобою (І. Франко); * Образно. Він [сніг] танув на зігрітих щоках дівчини, зливався з рясними слізьми, умивав ніжну юність...  Словник української мови у 20 томах
4. покривджений — ПОКРИ́ВДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покри́вдити. [Вісвамітра:] Я ж сирота, покривджена тобою (Фр., X, 1954, 408); *Образно.  Словник української мови в 11 томах