покривджений
покри́вджений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до покривдити.
|| у знач. прикм.
|| у знач. ім. покривджені, -них, мн. (одн. покривджений, -ного, ч.; покривджена, -ної, ж.). Ті, кого покривдили.
Великий тлумачний словник сучасної української мови