цегла
це́гла:
◊ це́гла на голову впа́ла ірон. про того, чиї слова і вчинки невмотивовані, непередбачувані (ср, ст): Що тобі, Альойзи? Цегла на голову впала? Я тебе вже здалека бачив. По́що мені втікати? Не знаю, чого ти хочеш від мене? (Нижанківський)
Лексикон львівський: поважно і на жарт