відлюдництво
ВІДЛЮ́ДНИЦТВО, а, с. Зречення або уникання стосунків з людьми; життя на самоті.
Мовчазна зажуреність поклала свою печаль чужацтва, відлюдництва навіть на очі (Ле, Міжгір’я, 1953, 338).
Словник української мови (СУМ-11)ВІДЛЮ́ДНИЦТВО, а, с. Зречення або уникання стосунків з людьми; життя на самоті.
Мовчазна зажуреність поклала свою печаль чужацтва, відлюдництва навіть на очі (Ле, Міжгір’я, 1953, 338).
Словник української мови (СУМ-11)