колапс

КОЛА́ПС, у, ч., мед. Раптове зниження кров’яного тиску й різкий занепад серцевої діяльності, що супроводжується загальною слабістю або втратою свідомості й загрожує життю.

Раптове різке падіння судинного тонусу з різким гострим падінням кров’яного тиску має назву колапсу (Курс патології, 1956, 228);

Іноді [при інфекції] може настати раптовий занепад серцевої діяльності — колапс (Хвор. дит. віку, 1955, 179).

Значення в інших словниках

1. колапс — кола́пс іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. колапс — -у, ч. 1》 мед. Раптове зниження кров'яного тиску й різкий занепад серцевої діяльності, що супроводжується загальною слабістю або втратою свідомості й загрожує життю. || перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. колапс — КОЛА́ПС, у, ч. 1. мед. Раптове зниження кров'яного тиску й різке погіршення серцевої діяльності, що супроводжується загальною слабістю або втратою свідомості й загрожує життю.  Словник української мови у 20 томах
4. колапс — кола́пс (від лат. collapsus – звалений) 1. Гостра судинна недостатність, яка характеризується пригніченням центральної нервової системи, зменшенням маси циркулюючої крові та порушенням обміну речовин. 2. Спадання уражених ділянок легень при пневмотораксі.  Словник іншомовних слів Мельничука