кіпчик
КІ́ПЧИК, а, ч., діал. Зменш. до кіне́ць.
Темно в ній [криниці] було, бо отіняв її оброслий тернами кіпчик (Фр., V, 1951, 25).
Словник української мови (СУМ-11)КІ́ПЧИК, а, ч., діал. Зменш. до кіне́ць.
Темно в ній [криниці] було, бо отіняв її оброслий тернами кіпчик (Фр., V, 1951, 25).
Словник української мови (СУМ-11)