самосудчик
САМОСУ́ДЧИК, а, ч., розм. Те саме, що самосу́дник.
Перегуда, зиркнувши в натовп, збагнув, що не вистояти їм перед самосудчиками (Іщук, Вербівчани, 1961, 248).
Словник української мови (СУМ-11)САМОСУ́ДЧИК, а, ч., розм. Те саме, що самосу́дник.
Перегуда, зиркнувши в натовп, збагнув, що не вистояти їм перед самосудчиками (Іщук, Вербівчани, 1961, 248).
Словник української мови (СУМ-11)