співвітчизниця
СПІВВІТЧИ́ЗНИЦЯ, і, ж. Жін. до співвітчи́зник.
На п’єдесталі пошани після завершення чемпіонату стояли три наших співвітчизниці (Веч. Київ, 2.II 1971, 3).
Словник української мови (СУМ-11)СПІВВІТЧИ́ЗНИЦЯ, і, ж. Жін. до співвітчи́зник.
На п’єдесталі пошани після завершення чемпіонату стояли три наших співвітчизниці (Веч. Київ, 2.II 1971, 3).
Словник української мови (СУМ-11)