шинка
ШИНКА, и, ж. Копчене м’ясо (перев. свинячий окіст), попередньо просолене й приправлене прянощами.
Галя.. догадалась, що він голодний, пішла в комірчину й принесла на полумиску чималий шмат шинки та й поставила на столі (Н.-Лев., І, 1956, 612);
Від матері Васі прийшов лист до Марії і посилка, еге ж, в копченою шинкою (Вільде, На порозі, 1955, 247).
Словник української мови (СУМ-11)