атрибут
НАЛЕ́ЖНІСТЬ (те, що є складовою частиною чогось, органічно властиве кому-, чому-небудь), ПРИНАЛЕ́ЖНІСТЬ, АКСЕСУА́Р книжн. (характерна для чого-небудь ознака, предмет); АТРИБУ́Т (ознака або предмет, що становлять характерну прикмету кого-, чого-небудь). Посередині ж города (міста), на рівній.. площі був торг — неодмінна належність кожного города того часу (С. Скляренко); І однакові початки, ..і тавтологія, і постійні епітети не є винятковою приналежністю українських дум. Вони властиві і билинам та іншим епічним творам східних слов'ян (М. Рильський); Вони (кореспонденти) наввипередки описували розкішні степові пікніки, катання на тройках, ночівлі під відкритим небом.. "зі всіма аксесуарами життя циганського, таборового..." (О. Гончар); Шлях до розквіту людини слід шукати в зміні її світу, а не самих лиш зовнішніх атрибутів життя (П. Загребельний).
ОЗНА́ЧЕННЯ грам. (другорядний член речення, що відноситься в реченні до іменника або субстантивованого слова й виражає якусь ознаку предмета), АТРИБУ́Т. Відокремлені означення; Однорідні атрибути.
Словник синонімів української мови