квітка
КВІ́ТКА (частина рослини, що виростає на кінці стебла або гілки й складається з маточки, тичинок та пелюсток навколо них; квітуча рослина), ЦВІТО́К діал., ЦВІ́ТКА діал., ЦВІТ діал., ЧІ́ЧКА діал.; КВІТ перев. у мн.; КОСИ́ЦЯ розм. (якою заквітчуються). Між травою купами жовтіли круглі квітки кульбаби (І. Нечуй-Левицький); Будуть завтра їхати танкісти, І тоді безвусий воєнком Заквітчає башту урочисто Голубим, невиданим цвітком (А. Малишко); Кожна цвітка має свій вигляд, красу, запах, душу (Уляна Кравченко); Один цвіт не робить вінка (прислів'я); На узбіччях синіли чічки і змагалися синявою з високим небом (В. Гжицький); Ой зацвіли черешеньки, зацвіли косиці (Словник Б. Грінченка).
Словник синонімів української мови