квітка
кві́тка
-и, ж. (мн. квіти, -ів).
1》 Частина рослини, що виростає на кінці стебла або гілки й складається з маточки, тичинки й пелюсток навколо них; має різне забарвлення та приємний запах.
|| Ця сама частина рослини, зірвана зі стеблом.
|| Ботанічна назва органа розмноження в голонасінних і покритонасінних рослин.
2》 Трав'яниста рослина, що має на кінці стебла утворення, яке складається із серцевини й пелюсток навколо неї.
Великий тлумачний словник сучасної української мови