квітка
КВІ́ТКА, и, ж.
1. Частина рослини, що виростає на кінці стебла або гілки й складається з маточки, тичинки й пелюсток навколо них; звичайно має різне забарвлення та приємний запах.
Між травою купами жовтіли круглі квітки кульбаби, синів ранній степовий сон (І. Нечуй-Левицький);
В його невеличкому садочку щороку виростала якась дивна квітка: або величезна багатоколірна жоржина, або ромашки такі завбільшки, як блюдце, або ще щось... (Остап Вишня);
Понуро дивився Варчук на білу квітку деревію, по якій сонно повзала оса (М. Стельмах);
Яблуні простягали до нього своє гілля, .. і кожна квітка була ніжна, рожева, як вуста дитини на сході сонця (В. Дрозд);
* Образно. Пролунав постріл .. У синій високості розпускалася біла квітка вибуху (О. Гончар);
* У порівн. Леся почервоніла.., як повна квітка в траві (П. Куліш);
Голубі оченята з-під чорних брів, наче квітки ті, горять-усміхаються (Панас Мирний);
// Ця сама частина рослини, зірвана зі стеблом.
У мене в хаті щодня свіжий букет з літніх квіток (М. Коцюбинський);
Жасмин, гвоздики і троянди. Кімната тоне у квітках (Л. Дмитерко);
До грудей йому приліпилася пошарпана, суха квітка, а йдучи, він весь час озирався, ніби страшився переслідування (Валерій Шевчук);
// Ботанічна назва органа розмноження в голонасінних і покритонасінних рослин.
Серед інтродукованих рослин виділялась особина, що мала в суцвітті тільки жіночі квітки (з наук. літ.).
2. Трав'яниста рослина, що має на кінці стебла утворення, яке складається із серцевини й пелюсток навколо неї.
У їх хаті інша сім'я домувала, господарювала.., у городі інші квітки позасіювані були цієї весни... (Марко Вовчок);
Яке це щастя – дарувать вологу Квіткам, деревам, травам (М. Рильський);
* Образно. – Жінка – це кімнатна квітка, Адаме. Вона любить затишок, сонце і нормальну температуру (О. Чорногуз).
3. Ласкаве називання кого-небудь (перев. жінки, дівчини у звертанні).
– Приходь, моя квітко, обзивайся лісом... (О. Кобилянська);
– Так чого тобі принести, квітко моя? .. – Нічого. Не треба мене провідувати. Я не в гуртожитку. У подруги. Тут її бабця за мною доглядає (Люко Дашвар).
(1) У кві́тку (квітки́, кві́точку, кві́ти) – із зображеннням квітів, перев. на тканині.
Нові ризи .. з каламайкової тканини у квіти .. я наказав, щоб парохіяни купили цього року (І. Франко);
Стіни пооббивані блакитним шовком у золоті квітки (Б. Лепкий);
Її червона, у синю квітку хустка весь час майоріла попереду (Ю. Мушкетик);
Ось платтячко для Настуні на літо, .. легеньке, не жарке, у дрібненьку квіточку (В. Шкляр).
Словник української мови (СУМ-20)