Вимогливий, перебірливий, ВЕРЕДЛИВИЙ, р. забагливий.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
вибагливий —
виба́гливий прикметник
Орфографічний словник української мови
вибагливий —
-а, -е. 1》 Який ставить великі вимоги; вимогливий. || Якому важко догодити; дуже розбірливий, примхливий. 2》 до чого. Який має великі потреби в чому-небудь. 3》 Вигадливий, складніший, ніж звичайно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вибагливий —
ВИБА́ГЛИВИЙ, а, е. 1. Який ставить великі вимоги; вимогливий. В Галичині з'являються раз у раз артисти дуже здібні й талановиті.., що можуть гідно задовольнити вимоги навіть вибагливої критики (І.
Словник української мови у 20 томах
вибагливий —
див. вимогливий
Словник синонімів Вусика
вибагливий —
ВЕРЕДЛИ́ВИЙ (який вередує, постійно має примхи), ПРИМХЛИ́ВИЙ, КАПРИ́ЗНИЙ, КОМИ́ЗЛИВИЙ, ХИМЕ́РНИЙ, ПЕРЕБІ́РЛИВИЙ, ВИМИСЛИ́ВИЙ рідко, МОРО́ЧЛИВИЙ розм., ПРИМХУВА́ТИЙ зах.; ВИБА́ГЛИВИЙ (про смак і т. ін.
Словник синонімів української мови
вибагливий —
Виба́гливий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
вибагливий —
ВИБА́ГЛИВИЙ, а, е. 1. Який ставить великі вимоги; вимогливий. В Галичині з’являються раз у раз артисти дуже здібні й талановиті.., що можуть гідно задовольнити вимоги навіть вибагливої критики (Фр.
Словник української мови в 11 томах