Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
брязкальце —
бря́зкальце іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
брязкальце —
БРЯ́ЗКАЛЬЦЕ, я, с. Зменш. до бря́зкало 1, 2. Скрізь будуть [на зброї] брязкальця, дзвінки (І. Котляревський); Прикрасив жандарм мої руки добре припасованими залізними обручками, що були злучені залізними брязкальцями (І.
Словник української мови у 20 томах
брязкальце —
БРЯ́ЗКАЛЬЦЕ, я, с. Зменш. до бря́зкало 1, 2. Скрізь будуть [на зброї] брязкальця, дзвінки (Котл., І, 1952, 208); Прикрасив жандарм мої руки добре припасованими залізними обручками, що були злучені залізними брязкальцями (Фр.
Словник української мови в 11 томах
брязкальце —
Брязкальце, -ця с. = брязкало 1. Скрізь будуть брязкальця дзвінкі. Котл. Ен. V. 19.
Словник української мови Грінченка