здобичник
здоби́чник
-а, ч., фольк.
Людина, яка чинить розбій, грабіжництво.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиздоби́чник
-а, ч., фольк.
Людина, яка чинить розбій, грабіжництво.
Великий тлумачний словник сучасної української мови