Значення в інших словниках
-
наврочення —
навро́чення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
наврочення —
НАВРО́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. навро́чити. Згідно з народним віруванням, цей птах [чорний півень] здібний приймати на себе все зло, а особливо наврочення злого відьмацького ока (з переказу); Прийшла [Ярослава] так само, в тій самій тонкій сорочці...
Словник української мови у 20 томах
-
наврочення —
НАВРО́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. навро́чити. Прийшла [Ярослава] так само, в тій самій тонкій сорочці, тільки на шиї мала разок зелених перлів — од наврочення і пошесті (Загреб., Диво, 1968, 690).
Словник української мови в 11 томах