обраний
о́браний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обрати.
|| обрано, безос. присудк. сл.
|| у знач. ім. обрані, -них, мн. Ті, кого обрано для виконання яких-небудь обов'язків; обранці.
2》 у знач. прикм. Який вирізняється з-поміж інших своїм громадським становищем, розумом, талантом і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови