Значення в інших словниках
-
паничик —
пани́чик іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
паничик —
ПАНИ́ЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до пани́ч. – Паничики! – промовила [Олександра] до паничів, кланяючись у землю, – будьте милостиві до моїх хлопців! (Марко Вовчок); У панському дворі було неблагополучно!...
Словник української мови у 20 томах
-
паничик —
ПАНИ́ЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до пани́ч. — Паничики! — промовила [Олександра] до паничів, кланяючись у землю, — будьте милостиві до моїх хлопців! (Вовчок, І, 1955, 33); У панському дворі було неблагополучно!...
Словник української мови в 11 томах