рахуба
раху́ба
-и, ж., розм.
1》 заст. Лічба, рахування.
Рахуби не дати кому, чому — а) не змогти порахувати кого-, що-небудь; б) не змогти справитися, впоратися з ким-, чим-небудь.
2》 заст. Розрахунок (у 4 знач.), міркування.
Добрати рахуби в чому — зрозуміти що-небудь, розібратися в чомусь.
3》 Неприємний клопіт із ким-, чим-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови