раху́ба рахунок (ст): Вони вже втратили рахубу днів (Лисяк)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
Значення в інших словниках
рахуба —
Раху́ба: — лічба, рахування, розрахунок, міркування, неприємний клопіт з ким-, чим-небудь [37] — рахунок [6] — рахунок, розрахунок [51] — рахунок, розрахунок; метушня, клопоти [14] — розрахунок [22] — розрахунок, міркування [IV]
Словник з творів Івана Франка
рахуба —
раху́ба 1 іменник жіночого роду неприємний клопіт; лічба — рідко розм. раху́ба 2 іменник жіночого роду розрахунок, міркування розм., рідко
Орфографічний словник української мови
рахуба —
Раху́ба, перен. Розрахунки, плани. [Чоловік]рад би розумом збагнути будучність, щоб заздалегідь усяке лихо від себе відвернути; а ту дивись, якась марниця, що і подумати сьмішно, попсує єму всі єго рахуби та поведе єго житє такою дорогою...
Українська літературна мова на Буковині
рахуба —
див. пригода; турбота
Словник синонімів Вусика
рахуба —
-и, ж., розм. 1》 заст. Лічба, рахування. Рахуби не дати кому, чому — а) не змогти порахувати кого-, що-небудь; б) не змогти справитися, впоратися з ким-, чим-небудь. 2》 заст. Розрахунок (у 4 знач.), міркування.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рахуба —
РАХУ́БА, и, ж., розм. 1. заст. Лічба, рахування. [Кармелюк:] Перебили тобі рахубу, Мошко, ну, та нічого – за спину не ллє, починай знову (С. Васильченко); [Нартал (до Руфіна):] Чималі тут проценти, як я бачу, та ще й якась заплутана рахуба!...
Словник української мови у 20 томах
рахуба —
Рахунок, розрахунок
Словник застарілих та маловживаних слів
рахуба —
вско́чити (встря́ти) в ха́ле́пу (в раху́бу). Потрапити в неприємну ситуацію, зробивши щось необдумане, допустивши якусь помилку і т. ін.; завдати собі клопоту. Той резидент ніколи не зичив добра гетьману і коли радить, то тільки на безголів’я.
Фразеологічний словник української мови
рахуба —
НЕПРИЄ́МНІСТЬ (подія, випадок, обставина тощо, які викликають почуття незадоволення, досади і т. ін.), ПРИ́КРІСТЬ, ПРИ́КРОЩІ мн., КА́ПОСТЬ розм.; ХА́ЛЕ́ПА розм., ПРИЧИ́НА заст. (неприємна подія, перев. несподівана); ПРИГО́ДА (неприємна подія, перев.
Словник синонімів української мови
рахуба —
РАХУ́БА, и, ж., розм. 1. заст. Лічба, рахування. [Кармелюк:] Перебили тобі рахубу. Мошко, ну, та нічого — за спину не ллє, починай знову (Вас., III, 1960, 187); [Нартал (до Руфіна):] Чималі тут проценти, як я бачу, та ще й якась заплутана рахуба! (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
рахуба —
Рахуба, -би ж. 1) Счетъ, отчеть, разсчетъ. Як ударив в губу, то й розбив всю рахубу. Ном. № 5813. Скільки всіх зорь, цьому ще ніхто рахуби не склав. Ком. І. 49. Рахуби не дам. а) не могу счесть, б) ничего не могу подѣлать. Ном. № 6666.
Словник української мови Грінченка