розбіяка
розбія́ка
-и, рідко.
1》 ч. Той, хто займається розбоєм, грабіжництвом; розбійник.
2》 ч. і ж. Те саме, що задирака.
Великий тлумачний словник сучасної української мовирозбія́ка
-и, рідко.
1》 ч. Той, хто займається розбоєм, грабіжництвом; розбійник.
2》 ч. і ж. Те саме, що задирака.
Великий тлумачний словник сучасної української мови