розпутний
розпу́тний
-а, -е.
Який поринає в розпусту, поводиться аморально.
|| Власт. розпутникові, такий, як у розпутника.
Великий тлумачний словник сучасної української мовирозпу́тний
-а, -е.
Який поринає в розпусту, поводиться аморально.
|| Власт. розпутникові, такий, як у розпутника.
Великий тлумачний словник сучасної української мови