Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
розчуленість —
розчу́леність іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
розчуленість —
РОЗЧУ́ЛЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. розчу́лений 2. Бондар не чекав од лейтенанта такої розчуленості і подивився на нього здивовано (А. Хорунжий); В салоні коротке замішання перейшло в жваву розмову про надзвичайну розчуленість Бальзака (Н. Рибак).
Словник української мови у 20 томах
розчуленість —
РОЗЧУ́ЛЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. розчу́лений 2. Бондар не чекав од лейтенанта такої розчуленості і подивився на нього здивовано (Хор., Незакінч. політ, 1960, 78); В салоні коротке замішання перейшло в жваву розмову про надзвичайну розчуленість Бальзака (Рибак, Помилка.., 1956, 126).
Словник української мови в 11 томах