ручиця
ручи́ця
-і, ж.
1》 Зменш.-пестл. до рука 1).
2》 Один із чотирьох похило укріплених у насаді воза кілків, що підтримують з обох боків драбини.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиручи́ця
-і, ж.
1》 Зменш.-пестл. до рука 1).
2》 Один із чотирьох похило укріплених у насаді воза кілків, що підтримують з обох боків драбини.
Великий тлумачний словник сучасної української мови