кокошник

(ст.слов. — курка)

Декоративного походження закомара у вигляді завершення стінки подібно до профільованої арки із заповненою площиною та інколи загостреним верхом. Також може мати форму трикутника. Стрічки К. розташовувалися на стінах, зменшувалися ярусами, оточуючи нижні частини наметів, підбанників і барабанів. Звичайно вживалася у архітектурі Московії XVI–XVII ст. та у будівлях XIX ст., виконаних у дусі російсько-візантійської та псевдоросійскої стильових течій.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кокошник — КОКО́ШНИК, а, ч. 1. іст. Стародавній російський жіночий головний убір з високим оздобленим напівкруглим щитком над чолом. У північних слов'ян ще донедавна зберігалися гарні вінці-діадеми – кокошники... Словник української мови у 20 томах
  2. кокошник — -а, ч. 1》 Стародавній російський жіночий головний убір з високим оздобленим півкруглим щитком над чолом. 2》 спец. У російській архітектурі 16-17 ст. – прикраса на фасадах будинків, що формою нагадує такий головний убір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кокошник — КОКО́ШНИК, а, ч. 1. Стародавній російський жіночий головний убір з високим оздобленим півкруглим щитком над чолом. Щоб кокошник краще держався на голові, приклеювать до його зворотного боку тасьму або стрічку (Гурток «Умілі руки..», 1955, 223). 2. спец. Словник української мови в 11 томах
  4. кокошник — коко́шник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови