воля

Во́ля. Бажання, намір.

● Мати найліпшу волю - мати якнайкращі наміри, бажання. На Ваш перший лист я Вам, щоправда, не відписала, хоть мала найліпшу волю, але коли відтак прийшов Ваш рекомендований лист, то я таки зараз, того самого дня відписала Вам (Коб., Листи, 29, 292); Пане Стефаник! Вже аж тепер Ви на мене загніваєтеся, що я так довго не писала! А я мала найліпшу волю якнайборше заговорити до Вас (Коб., Листи, 73, 408);

● Мимо найліпшої волі — незважаючи на найкращі наміри, всупереч найкращим намірам. Бо панотець з Руспебоула, як і многі иньші єго товариші в Буковині, мимо найліпшої волі не в силі застосувати ся до згаданого наказу, бо не знаєпо-руски (Б., 1895, 6, 2);

● При найліпшій волі — при всьому бажанні, маючи найкращі наміри. Такі панотці і при найліпшій воли не можуть відповісти своїй преважній задачі (Б., 1895, 5, 1)

// нім. beim besten Willen-при всьому бажанні;

● Полишатися до волі (кому) — передавати, залишати на розсуд (кого), здаватися на чий розсуц. Констатуючи, що всі члени клюбу признали істнованє малорускої нації, полишає ся поодиноким партиям і членам клюбу до волі при публікованю урядових енунціяцій клюбу уживати на означеня клюбу і нації або терміну „малоруский”, або терміну “укрáїньский”. В німецкій мові офіціяльна назва клюбу є “Ruthenenklub” (Б., 1907, 66, 2); В Чернівцях будуть дві православні парохії, ато- одна руска з передмістями Манастериско і Калічанка, а одна румуньска з передмістями Клокічка і Горича. Православним вірним середмістя полишає ся до волі, до якої з сих двох парохій хотять належати (Звідомл., 1914, 65);

● Щира воля — якнайкращі, добрі наміри. Коли б вони мали навіть найщирішу волю сповнити переняте на себе завданє (Б., 1895, 1, 1); Не сумніваюся ані хвильки, що причина того, що з українок не явився ніхто, лежить в махінації наших “м'яких“ патріотів — спасибі їм за теє! Вони тут дійсно не бачать нічого іншого, жодної щирої волі — лише рублі — і рублі! (Коб., Листи, 12, 266); Чи сі жаданя несправедливі і неслугині, коли має бути рівноправність, хоть ще далеко не повна, зміркують самі читачі, а коли переговори розбили ся, то не з вини Русинів. Впрочім, в щиру волю Румунів, щоб поладнати раз сю справу як слід, ніхто ніколи не вірив і не вірить (Звідомл., 1914, 64)

// пол. wola — воля, бажання, do woli — доволі, досхочу, mimo woli — мимоволі, мимохіть, woleć (kogoś, coś od kogoś, czegoś) — воліти, виявляти бажання, надавати перевагу (чомусь перед чимось); нім. wollen — бажати, хотіти, der Wille — воля, бажання.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

воля

Значення в інших словниках