воля

Аби на волю — знайдемо долю.

Вільна людина є творцем своєї долі.

Без волі плачу доволі.

У неволі людина тужить і сумує.

Дай язикові волю — заведе в неволю.

Якщо не будеш думати, що говориш, то матимеш великі неприємності.

На чужому полі не матимеш волі.

В наймах щастя не зазнаєш.

Не шукай долі, а шукай волі.

Без волі ніщо не має вартості.

Спина наша, а воля ваша.

Коли бідні працюють на багатих і є у повній залежності від них.

То посьвята умерти вольними за волю.

Велика честь загинути в бою за свободу свого народу.

Хоч на три дні перед смертю волі побачить — і то полекшає.

Підкреслюється значення волі в житті людини.

Божа власть, що хоче, те й дасть.

Бог дає те, що сам хоче.

Великі душі мають силу волі, а слабодухи гинуть в неволі.

Сміливі та повні посвяти люди здобувають волю собі та свому народові, а боягузи умирають невільниками.

Вольному воля, а спасенному рай.

Свобідний чоловік може собою розпоряджати як хоче, а надгородок за чесно прожитий вік, це рай.

Дай серцю волю — заведе в неволю.

Чоловік робиться невільником улюбленого предмету.

Пусти дітей по волі, а сам будеш в неволі.

Діти, що не знають карности, є причиною терпіння родичів.

У своїй хаті, своя правда і сила і воля.

У своїй хаті чоловік свобідний робити що хоче. Тільки у своїй державі воля.

Хай діється воля Божа.

З розпуки говорить чоловік, що не годен побороти лихої долі.

Хто без волі, той без долі.

Хто не має волі оженитись по любові, той не зазнає щастя у житті.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me