1. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича

старий

стари́й

Старий і давній

Іноді доводиться чути: «Ми з вами — старі приятелі», — хоч обом співрозмовникам нема й тридцяти років віку. То які вони — старі? Вони — давні приятелі. Але якщо треба підкреслити, що йдеться саме про вік співрозмовників, а не про давність приятелювання, тоді слушний буде прикметник старі: «Ми з вами — старі обоє, багато на віку бачили» (з живих уст).

Природніше, правильніше казати: давня звичка, давнє правило, а не стара звичка, не старе правило. Зате цілком слушно буде сказати: стара (чи застаріла) зброя, старі поняття, старий хрін тощо.

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старий — (який прожив багато років) похилий, (починає старіти) літній, розм. підстаркуватий, (дуже старий) перестарілий, старезний, (старий і немічний) дряхлий, похилого віку, (про одяг) ношений, потертий. Словник синонімів Полюги
  2. старий — стари́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. старий — (- вік) немолодий, ФР. похилий; (світ) не новий; (друг) давній; (- тему) давно відомий; (абсцес) задавнений; (вояк) досвідчений; (- вино) багаторічний, витриманий; (одяг) зношений; (- сало) несвіжий; (квиток) недійсний; (- час) колишній... Словник синонімів Караванського
  4. старий — I архаїчний, бабкуватий, ветеран, великолітній, відьма (ж.), дійшлий, довговік, довговічний, довгожитель, довголітній, довгочасний, допотопний, досугий, доходжалий, драглий, древній, дряглий, задавнілий, замшілий, збабілий (про чоловіків), збудь-вік... Словник синонімів Вусика
  5. старий — СТАРИ́Й, а́, е́. 1. Який прожив багато років, який досяг старості; протилежне молодий. Тихон Брус був старий чоловік, розумний на усе те село, де жив (Г. Словник української мови у 20 томах
  6. старий — стари́й... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. старий — В старій печі, сам чорт палить. Про старого, що удає ще молодого. Дай, Боже, старим очі, а молодим розум. На старости літ люди тратять зір, а молоді не мають ще досить досвіду. Для старого буде й того. Так збувають діти родичів, які є на їхній ласці. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. старий — Ого, ч. 1. Батько. 2. Звертання до чоловіка або до друга. Чао, старий! (Ю. Андрухович). Спробував пофліртувати, але старий досить брутально відшив тебе (Ю. Андрухович). Старий, ти крейзі (Ю. Андрухович). Одним словом, старий, нам набили стрілу. І не хто-хто, а сам Кабак (Л. Дереш). Словник сучасного українського сленгу
  9. старий — (-ого) мол. 1. Чоловік, хлопець (звичайно, при звертанні). Щось маєш, старий? — Як у голого в кишені... (О. Яровий, Квартали ностальгій). 2. старі, -их, мн. Батьки. ПСУМС, 66. Словник жарґонної лексики української мови
  10. старий — -а, -е. 1》 Який прожив багато років, який досяг старості; прот. молодий. || у знач. ім. старий, -рого, ч.; стара, -рої, ж.; старе, -рого, с., розм. Людина, що прожила багато років. || у знач. ім. старі, -рих, мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  11. старий — від мало́го до старо́го. Усі люди незалежно від віку; діти й дорослі; всі. Весь аул від малого до старого збігся до саней (З. Тулуб); Сонячний осінній день… Коло клубу — від малого до старого (З журналу). від старо́го до мало́го. Іван Оленчук.. Фразеологічний словник української мови
  12. старий — I. БА́БА (стара жінка), СТАРА́ розм., БА́БКА розм. Був собі дід та баба (з казки). Стара лупнула очима, бистро подивилась на Оксану (Г. Квітка-Основ'яненко). БАТЬКИ́ мн. (батько й мати) БА́ТЬКО-МА́ТИ розм., ОТЕ́ЦЬ-МА́ТИ фольк., ОТЕ́ЦЬ-НЕ́НЬКА фольк. Словник синонімів української мови
  13. старий — Стари́й, -ра́, -ре́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. старий — СТАРИ́Й, а́, е́. 1. Який прожив багато років, який досяг старості; протилежне молодий. Тихон Брус був старий чоловік, розумний на усе те село, де жив (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах