старий
В старій печі, сам чорт палить.
Про старого, що удає ще молодого.
Дай, Боже, старим очі, а молодим розум.
На старости літ люди тратять зір, а молоді не мають ще досить досвіду.
Для старого буде й того.
Так збувають діти родичів, які є на їхній ласці.
Ліпша старого рада, як молодого робота.
Старі люди мають досвід і тому дають добру пораду, а молодий робить в запалі не розібравши справи, як слід.
Не вмирають старі, але готові.
Смерть бере тих, що підорвали своє здоровля і нездібні жити.
Не треба стару клопотати, стара знає кому дати.
Не клопочи старої господині, бо вона знає порядок в роботі.
Сів старий — зажурився, а далі встав, — підголився.
Жартують із старого, який удає молодого.
Стара правда і старе вино усе мають силу.
Значіння, як і сказано.
Старе скаже на глум, а ти бери на ум.
Старі жартом часами скажуть велику науку, з якої повинні молоді користати.
Старий, а дурний.
Старий, а робить, якби розуму не мав.
Старий, але жилавий ще
Хоч і старий уже, але ще силу має.
Старий, а не росте.
Хоч і старий він, та розуму в нього нема.
Старий гриб.
Про старого чоловіка, що довго не поживе.
Старий лис.
Про старого хитруна.
Старий стару хвалить, бо добрий борщ варить, а молодий молоду ще не так, бо вона ще не варить у смак.
Старі люди мають досвід, а молоді не мають.
Старий труп.
Дуже старии, що вже повинен був умерти.
Старого дерева не напростуєш.
Старі люди своїх привичок не годні позбутися.
Старих треба шанувати.
Морально-соціяльний обов'язок.
Такий старий, що пам'ятає, як його батька хрестили.
Глум з чоловіка, що удає старого.
Де старий спотикнеться, там нехай малодий напнеться.
Що тяжко зробити старому, те нехай робить молодий.
Для старої баби і на печі ухаби.
Старші люди всім не задоволені, їм тяжко догодити.
І старий невеселий.
На старість років люди стають песимістами.
Старе, як мале, що побачить, того й просить.
Старші люди стають подібними до дітей.
Старий багато знає, а ще більше забув.
Старші люди мають великий життєвий досвід, але багато забувають через слабку пам'ять.
Старий ворон даром не крякає.
Старий дід знає, що говорить, коли попереджує про небезпеку.
Старий кіт, а масло любить.
Хоч чоловік і старий, але любить добре поїсти.
Старий хоче спати, а молодий гуляти.
Старші люди люблять відпочивати, а молоді — гуляти.
Старий, як світ.
Цуже старий.
Старих шанувати, а молодих учити.
Так повинно бути в добрій громаді.
Старому від хати вже нікуди шкандибати.
Старшим людям тяжко ходити далеко від хати.
Старому та слабому годи завше, як малому.
Потрібно догоджати старим людям і хворим.
Стару погудку, та на нову дудку.
Хоч і говорить по-новому, але робить по-старому.
Значення в інших словниках
- старий — (який прожив багато років) похилий, (починає старіти) літній, розм. підстаркуватий, (дуже старий) перестарілий, старезний, (старий і немічний) дряхлий, похилого віку, (про одяг) ношений, потертий. Словник синонімів Полюги
- старий — стари́й прикметник Орфографічний словник української мови
- старий — (- вік) немолодий, ФР. похилий; (світ) не новий; (друг) давній; (- тему) давно відомий; (абсцес) задавнений; (вояк) досвідчений; (- вино) багаторічний, витриманий; (одяг) зношений; (- сало) несвіжий; (квиток) недійсний; (- час) колишній... Словник синонімів Караванського
- старий — I архаїчний, бабкуватий, ветеран, великолітній, відьма (ж.), дійшлий, довговік, довговічний, довгожитель, довголітній, довгочасний, допотопний, досугий, доходжалий, драглий, древній, дряглий, задавнілий, замшілий, збабілий (про чоловіків), збудь-вік... Словник синонімів Вусика
- старий — Старий і давній Іноді доводиться чути: «Ми з вами — старі приятелі», — хоч обом співрозмовникам нема й тридцяти років віку. То які вони — старі? Вони — давні приятелі. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- старий — СТАРИ́Й, а́, е́. 1. Який прожив багато років, який досяг старості; протилежне молодий. Тихон Брус був старий чоловік, розумний на усе те село, де жив (Г. Словник української мови у 20 томах
- старий — стари́й... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- старий — Ого, ч. 1. Батько. 2. Звертання до чоловіка або до друга. Чао, старий! (Ю. Андрухович). Спробував пофліртувати, але старий досить брутально відшив тебе (Ю. Андрухович). Старий, ти крейзі (Ю. Андрухович). Одним словом, старий, нам набили стрілу. І не хто-хто, а сам Кабак (Л. Дереш). Словник сучасного українського сленгу
- старий — (-ого) мол. 1. Чоловік, хлопець (звичайно, при звертанні). Щось маєш, старий? — Як у голого в кишені... (О. Яровий, Квартали ностальгій). 2. старі, -их, мн. Батьки. ПСУМС, 66. Словник жарґонної лексики української мови
- старий — -а, -е. 1》 Який прожив багато років, який досяг старості; прот. молодий. || у знач. ім. старий, -рого, ч.; стара, -рої, ж.; старе, -рого, с., розм. Людина, що прожила багато років. || у знач. ім. старі, -рих, мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
- старий — від мало́го до старо́го. Усі люди незалежно від віку; діти й дорослі; всі. Весь аул від малого до старого збігся до саней (З. Тулуб); Сонячний осінній день… Коло клубу — від малого до старого (З журналу). від старо́го до мало́го. Іван Оленчук.. Фразеологічний словник української мови
- старий — I. БА́БА (стара жінка), СТАРА́ розм., БА́БКА розм. Був собі дід та баба (з казки). Стара лупнула очима, бистро подивилась на Оксану (Г. Квітка-Основ'яненко). БАТЬКИ́ мн. (батько й мати) БА́ТЬКО-МА́ТИ розм., ОТЕ́ЦЬ-МА́ТИ фольк., ОТЕ́ЦЬ-НЕ́НЬКА фольк. Словник синонімів української мови
- старий — Стари́й, -ра́, -ре́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- старий — СТАРИ́Й, а́, е́. 1. Який прожив багато років, який досяг старості; протилежне молодий. Тихон Брус був старий чоловік, розумний на усе те село, де жив (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах