старий

стари́й

-а, -е.

1》 Який прожив багато років, який досяг старості; прот. молодий.

|| у знач. ім. старий, -рого, ч.; стара, -рої, ж.; старе, -рого, с., розм. Людина, що прожила багато років.

|| у знач. ім. старі, -рих, мн.: а) те саме, що батьки 1); б) подружжя, яке досягло старості.

|| Уживається для позначення батьків на відміну від дітей у сполуч. з ім'ям, прізвищем, прізвиськом і т. ін.

|| Який давно народився, з'явився, почав рости (про тварин, рослини).

|| у знач. присудк. сл., для чого, на що. Не підходити для чого-небудь, не відповідати певним вимогам через старість.

|| у сполуч. зі сл. чорт, відьма, хрін і т. ін. Уживається як лайливий вираз. Стара діва. Старий парубок.

2》 Який існує довгий час, давно створений; прот. новий.

|| Створений, збудований раніше за інших (про частину міста).

|| Який давно виник, з'явився; давній.

|| Давно відомий. Стара істина.

|| Який давно займається чим-небудь; досвідчений.

|| Багаторічний, витриманий (про спиртні напої).

3》 Який довго був у вжитку, став ветхим, іноді навіть непридатним для користування; прот. новий.

|| Який став несвіжим, втратив свої якості від довгого зберігання (про їжу).

|| Недійсний, непридатний після закінчення строку або після використання. Стара перепустка.

4》 Який давно минув, пройшов (про час); колишній.

5》 Який був, існував у колишні часи.

|| Характерний для минулого, власт. йому. Старі методи роботи.

6》 Який зберігся, залишився від колишніх, давніх часів; старовинний.

7》 Який був раніше, передував наявному тепер; колишній; прот. новий.

|| Якого виготовили, зробили і т. ін. раніше, давно.

|| Стос. до врожаю або запасів минулого року. Стара картопля.

|| Раніше придбаний, одержаний.

|| Який був і раніше, той самий. За старою звичкою.

Стара віра — те саме, що старообрядництво.

Старий Завіт — частина Біблії, що визнається за Святе Письмо іудейською та християнською релігіями.

Старий рік — рік, який минув, пройшов.

8》 у знач. ім. старе, -рого, с. Те, що було раніше, у минулому, колись.

Братися за старе — починати знову займатися тим самим (перев. з негативним відтінком).

Повертати на старе — а) відновлювати те, що було раніше, колись; б) примушувати кого-небудь вернутися до того, що було раніше.

Повертатися до старого — відновлювати те, що було раніше, колись.

9》 Стос. до колишнього, віджилого ладу, режиму, власт. йому.

10》 Уживається у складі деяких географічних назв. Стара Руса.

Старий лис жарт. — хитра людина, яка зазнала в житті багато негод, нестатків і набула житейської мудрості, досвіду і знань.

Старої закваски — хто-небудь має риси вдачі, поведінки, закладені ще у колишні часи.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me