модус

МОДУС (лат. modus — міра, образ, спосіб) — філософський термін, що позначає якість предмета, яка притаманна йому лише в деяких станах, на відміну від атрибута як невід'ємної властивості предмета. У логіці — різновид фігур силогізму.

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. модус — мо́дус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. модус — -у, ч. 1》 лог. Видозміна умовиводу тієї чи іншої фігури силогізму залежно від зміни якісної та кількісної характеристик посилок. 2》 філос. Властивість предмета, притаманна йому лише в певних станах. 3》 Вид, прояв, різновидність, норма. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. модус — Спосіб, вияв, міра, розмаїтість, див. норма Словник чужослів Павло Штепа
  4. модус — (лат. modus — міра, правило) — 1. П’ять ритмічних формул в творах композиторів школи Паризької богоматері XII — XII ст.2. В ладовій теорії середніх віків поняття М. вживалось поряд з tonus, tropus стосовно церковних ладів... Словник-довідник музичних термінів
  5. модус — МО́ДУС, у, ч. 1. лог. Видозміна умовиводу тієї чи іншої фігури силогізму залежно від зміни якісної і кількісної характеристик посилок. 2. філос. Властивість предмета, притаманна йому лише в певних станах. Словник української мови у 20 томах
  6. модус — мо́дус (від лат. modus – міра, спосіб) 1. В політичній термінології – норма. 2. В домарксистській філософії – властивість предмета, притаманна йому лише в певних станах, на відміну від атрибута – невід’ємної властивості. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. модус — СПО́СІБ (спеціальна дія або система дій, яка дає можливість зробити, здійснити що-небудь), ЗА́СІБ, ПРИЙО́М, ЛАД з прийм. на та означ., ЧИН в оруд. в. з означ., РОБ в оруд. в. з означ., ЗРАЗОК, КШТАЛТ, НА́ПАД розм., МО́ДУС книжн. Словник синонімів української мови
  8. модус — Мо́дус, -су; -дуси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. модус — МО́ДУС, у, ч. 1. лог. Видозміна умовиводу тієї чи іншої фігури силогізму залежно від зміни якісної і кількісної характеристик посилок. 2. філос. Властивість предмета, притаманна йому лише в певних станах. Словник української мови в 11 томах
  10. модус — рос. модус 1. У політичній, дипломатичній термінології — норма. 2. Вид, прояв, різновид, норма. Eкономічна енциклопедія