качати
1. (вагало) коливати, коливнути, заколивати, поколивати, сколивати, сколивнути, (вітром) хилитати, холитнути, похилитати, захилитати, вихилитати, вихилитнути, схилитати, схилитнути, (воду) див. помпувати, (гойдалку) гойдати, гойднути, загойдати, згойдувати, згойдати, погойдувати, погойдати, розгойдувати, розгойдати, (головою — хитати, хитнути, похитувати, похитати, (колиску) колисати, колиснути, заколисувати, заколисати, позаколисувати, поколисувати, поколисати, приколисувати, приколисати, поприколисувати, уколисувати, уколисати, повколисувати, (корабель) хитати, хитнути, захитувати, захитати, похитувати, похитати, розхитувати, розхитати, схитувати, схитати, хиляти, хилити, нахиляти, нахилити, схиляти, схилити, (море) колихати, колихнути, виколихувати, виколихати, заколихувати, заколихати, сколихувати, сколихати, посколихувати, розколихуватися, розколихатися, порозколихуватися
2. це тісто
Значення в інших словниках
- качати — кача́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- качати — (качалкою) п-о прасувати; (крашанки) ЖМ. котити; (воду) Д. помпувати. Словник синонімів Караванського
- качати — -аю, -аєш, недок., перех. 1》 Вирівнювати, вигладжувати качалкою та рублем що-небудь (полотно, білизну тощо). || Розкочувати тісто, надаючи йому певної форми. 2》 розм. Те саме, що котити 1). || Котячи сніг, надавати йому кулястої форми. 3》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- качати — КАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. що. Вирівнювати, вигладжувати качалкою та рублем що-небудь (полотно, білизну і т. ін.). Старша сестра коня сідлала, а середульша хустку качала (Сл. Словник української мови у 20 томах
- качати — качати: ◊ кача́ти яйця по зеле́ному бамбе́тлі → бамбетель Лексикон львівський: поважно і на жарт
- качати — Аю, -аєш, недок., комп. Переписувати інформацію. А звідки ти качаєш ці всі пісні??? (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
- качати — КОТИ́ТИ (пересувати круглий предмет, обертаючи його), СКО́ЧУВАТИ, ТОЧИ́ТИ розм.; КАЧА́ТИ розм. (у різні боки); ПРОКО́ЧУВАТИ (на певну відстань). — Док.: скоти́ти, покоти́ти, сточи́ти, прокоти́ти. Вітер котив курай та перекотиполе (Ю. Словник синонімів української мови
- качати — Кача́ти, -ча́ю, -ча́єш, -ча́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- качати — КАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. Вирівнювати, вигладжувати качалкою та рублем що-небудь (полотно, білизну тощо). Старша сестра коня сідлала, а середульша хустку качала (Сл. Гр. Словник української мови в 11 томах
- качати — Кача́ти, -ча́ю, -єш гл. 1) Катать. Вони і ну його качати да вертіти, поки аж прочунявся він. Рудч. Ск. І. 136. 2) Катать бѣлье. Старша сестра коня сідлала, а середульша хустку качала. Макс. (1834) 117. 3) Раскатывать тѣсто. Хомиха качала корж. Левиц. І. Словник української мови Грінченка