качати
КАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.
1. що. Вирівнювати, вигладжувати качалкою та рублем що-небудь (полотно, білизну і т. ін.).
Старша сестра коня сідлала, а середульша хустку качала (Сл. Б. Грінченка);
От я то не раз і справді чув, як у твоєї матері лущать кістки за роботою, як вона качає сорочки та гамселить рублем по качалці (І. Нечуй-Левицький);
Мокрина Терентіївна допомагає господарці: качає рублем та качалкою білизну (Ю. Яновський);
// Розкочувати тісто, надаючи йому певної форми.
Гей, як піду ж я до хазяйки, А хазяйка коржі качає (з думи);
Хомиха качала корж, а очей не зводила з сина (І. Нечуй-Левицький);
Саламандра вмить схопила з столу качалку, якою качала тісто, й з несподіваним вереском і люттю кинулась на батька (В. Винниченко).
2. що. Котити (у 1 знач.) в різних напрямках.
Грім гуде з переливом, мов де .. каміння качають (Г. Квітка-Основ'яненко);
Діти сновигали по цвинтарі й по вигоні, качали крашанки по траві, грались навбитки крашанками (І. Нечуй-Левицький);
Приходила до хворого стара Одарка. Качала крашанку на голові, давала зілля-відвороту (М. Сиротюк);
// Котячи сніг, надавати йому кулястої форми.
Сніг качали та ліпили, хто як міг і хто як звик, і невдовзі виріс білий величезний сніговик (Н. Забіла).
3. кого, розм. Перевертати, повертати кого-небудь на чомусь, по чомусь.
– Та встань-бо! – прохала Горпина і качала його одерев'яніле тіло (Панас Мирний);
Били його ногами, качали по підлозі, садили черевиками по чому попало (І. Багряний);
Так само пояснювався рух сонця по небі: його качали триста приставлених на те ангелів (П. Загребельний);
* Образно. На той час у Марка Івановича вже було троє малечі, і, як на гріх, всіх качала недуга (Яків Баш).
4. що. Діставати, видобувати звідки-небудь газ, рідину і т. ін. (за допомогою помпи, насоса і т. ін.).
Христі не було, вона вибралася на поле, як з'ясував солдатові слов'янин невідомої національності, який качав з колодязя воду (Ю. Яновський);
– Ти, діду, як закінчиться війна, приїжджай до нас. Ми тобі таку пасіку доручим, що бочками мед качатимеш (Григорій Тютюнник);
За що ж хапатись тепер? Чи за вкопане золото, чи за свині, що розбрелися по лісах, чи за мед, який уже втретє треба качати? (М. Стельмах);
Тепер ми знову з електрикою. І молотимо, і воду качаємо, і силос ріжемо нею (О. Гончар);
Відчував себе причетним до великої потрібної справи – от і шторми, і вітер із ніг збиває, а вони качають ту нафту (Люко Дашвар);
// Подавати газ, рідину куди-небудь (за допомогою помпи, насоса тощо).
Двоє людей повільно качали помпою повітря водолазові (М. Трублаїні);
Заходився [слов'янин] поволi-поволi качати тим iграшковим мiхом повiтря в купку вугiлля (Ю. Логвин).
5. кого, розм. Те саме, що гойда́ти 1; підкидати (у 1 знач.).
П'єса пройшла з таким успіхом, що після завіси глядачі кинулись на сцену й почали, не жаліючи рук, качати своїх перших артистів (М. Стельмах);
// безос. Гойдає, колихає (під час плавання на морі, озері і т. ін.).
[Геннадій:] Як їх [боцманів] не качає, як не стукаються вони під час шторму, а голова не болить! (З. Мороз).
6. що, розм. Те саме, що заванта́жувати 3; скачувати (у 3 знач.).
Качай інформацію через треті руки, а вже тоді перевіримо її на інших користувачах (із журн.);
Ви зможете переглядати улюблені сайти, приймати пошту, качати інформацію та працювати у віддаленому доступі (з мови реклами).
7. що, розм. Тренувати (м'язи).
Ґабріель, здається, щоранку бігає і робить якісь складні гімнастичні вправи, а потім, судячи зі звуків, качає прес, присідає і віджимається (С. Андрухович);
Схожі результати показали і важкоатлети, що качають м'язи по дві й більше годин на тиждень (із журн.);
Якщо хочеш чесно боротися – будь ласка, веди здоровий спосіб життя, качай м'язи, розвивай спритність (з газ.).
(1) Кача́ти права́, фам. – грубо, категорично відстоювати свої інтереси.
Назвати ж того, хто програв, Чмир відмовився: це було б рівнозначним зраді, а за таке Чмиреві рано чи пізно “качали б права” (Б. Антоненко-Давидович);
Принц Горан, хоча й міг наполягти на продовженні своєї участі у війні, таки вирішив не качати права і склав з себе обов'язки командира ударної групи (О. Авраменко);
Почуваючись винним за ранкову пригоду в тролейбусі, Леопольд поводився сумирно і права не качав (О. Авраменко, В. Авраменко).
Значення в інших словниках
- качати — кача́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- качати — (качалкою) п-о прасувати; (крашанки) ЖМ. котити; (воду) Д. помпувати. Словник синонімів Караванського
- качати — -аю, -аєш, недок., перех. 1》 Вирівнювати, вигладжувати качалкою та рублем що-небудь (полотно, білизну тощо). || Розкочувати тісто, надаючи йому певної форми. 2》 розм. Те саме, що котити 1). || Котячи сніг, надавати йому кулястої форми. 3》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- качати — 1. (вагало) коливати, коливнути, заколивати, поколивати, сколивати, сколивнути, (вітром) хилитати, холитнути, похилитати, захилитати, вихилитати, вихилитнути, схилитати, схилитнути, (воду) див. Словник чужослів Павло Штепа
- качати — качати: ◊ кача́ти яйця по зеле́ному бамбе́тлі → бамбетель Лексикон львівський: поважно і на жарт
- качати — Аю, -аєш, недок., комп. Переписувати інформацію. А звідки ти качаєш ці всі пісні??? (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
- качати — КОТИ́ТИ (пересувати круглий предмет, обертаючи його), СКО́ЧУВАТИ, ТОЧИ́ТИ розм.; КАЧА́ТИ розм. (у різні боки); ПРОКО́ЧУВАТИ (на певну відстань). — Док.: скоти́ти, покоти́ти, сточи́ти, прокоти́ти. Вітер котив курай та перекотиполе (Ю. Словник синонімів української мови
- качати — Кача́ти, -ча́ю, -ча́єш, -ча́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- качати — КАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. Вирівнювати, вигладжувати качалкою та рублем що-небудь (полотно, білизну тощо). Старша сестра коня сідлала, а середульша хустку качала (Сл. Гр. Словник української мови в 11 томах
- качати — Кача́ти, -ча́ю, -єш гл. 1) Катать. Вони і ну його качати да вертіти, поки аж прочунявся він. Рудч. Ск. І. 136. 2) Катать бѣлье. Старша сестра коня сідлала, а середульша хустку качала. Макс. (1834) 117. 3) Раскатывать тѣсто. Хомиха качала корж. Левиц. І. Словник української мови Грінченка