качати

КАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.

1. що. Вирівнювати, вигладжувати качалкою та рублем що-небудь (полотно, білизну і т. ін.).

Старша сестра коня сідлала, а середульша хустку качала (Сл. Б. Грінченка);

От я то не раз і справді чув, як у твоєї матері лущать кістки за роботою, як вона качає сорочки та гамселить рублем по качалці (І. Нечуй-Левицький);

Мокрина Терентіївна допомагає господарці: качає рублем та качалкою білизну (Ю. Яновський);

// Розкочувати тісто, надаючи йому певної форми.

Гей, як піду ж я до хазяйки, А хазяйка коржі качає (з думи);

Хомиха качала корж, а очей не зводила з сина (І. Нечуй-Левицький);

Саламандра вмить схопила з столу качалку, якою качала тісто, й з несподіваним вереском і люттю кинулась на батька (В. Винниченко).

2. що. Котити (у 1 знач.) в різних напрямках.

Грім гуде з переливом, мов де .. каміння качають (Г. Квітка-Основ'яненко);

Діти сновигали по цвинтарі й по вигоні, качали крашанки по траві, грались навбитки крашанками (І. Нечуй-Левицький);

Приходила до хворого стара Одарка. Качала крашанку на голові, давала зілля-відвороту (М. Сиротюк);

// Котячи сніг, надавати йому кулястої форми.

Сніг качали та ліпили, хто як міг і хто як звик, і невдовзі виріс білий величезний сніговик (Н. Забіла).

3. кого, розм. Перевертати, повертати кого-небудь на чомусь, по чомусь.

– Та встань-бо! – прохала Горпина і качала його одерев'яніле тіло (Панас Мирний);

Били його ногами, качали по підлозі, садили черевиками по чому попало (І. Багряний);

Так само пояснювався рух сонця по небі: його качали триста приставлених на те ангелів (П. Загребельний);

* Образно. На той час у Марка Івановича вже було троє малечі, і, як на гріх, всіх качала недуга (Яків Баш).

4. що. Діставати, видобувати звідки-небудь газ, рідину і т. ін. (за допомогою помпи, насоса і т. ін.).

Христі не було, вона вибралася на поле, як з'ясував солдатові слов'янин невідомої національності, який качав з колодязя воду (Ю. Яновський);

– Ти, діду, як закінчиться війна, приїжджай до нас. Ми тобі таку пасіку доручим, що бочками мед качатимеш (Григорій Тютюнник);

За що ж хапатись тепер? Чи за вкопане золото, чи за свині, що розбрелися по лісах, чи за мед, який уже втретє треба качати? (М. Стельмах);

Тепер ми знову з електрикою. І молотимо, і воду качаємо, і силос ріжемо нею (О. Гончар);

Відчував себе причетним до великої потрібної справи – от і шторми, і вітер із ніг збиває, а вони качають ту нафту (Люко Дашвар);

// Подавати газ, рідину куди-небудь (за допомогою помпи, насоса тощо).

Двоє людей повільно качали помпою повітря водолазові (М. Трублаїні);

Заходився [слов'янин] поволi-поволi качати тим iграшковим мiхом повiтря в купку вугiлля (Ю. Логвин).

5. кого, розм. Те саме, що гойда́ти 1; підкидати (у 1 знач.).

П'єса пройшла з таким успіхом, що після завіси глядачі кинулись на сцену й почали, не жаліючи рук, качати своїх перших артистів (М. Стельмах);

// безос. Гойдає, колихає (під час плавання на морі, озері і т. ін.).

[Геннадій:] Як їх [боцманів] не качає, як не стукаються вони під час шторму, а голова не болить! (З. Мороз).

6. що, розм. Те саме, що заванта́жувати 3; скачувати (у 3 знач.).

Качай інформацію через треті руки, а вже тоді перевіримо її на інших користувачах (із журн.);

Ви зможете переглядати улюблені сайти, приймати пошту, качати інформацію та працювати у віддаленому доступі (з мови реклами).

7. що, розм. Тренувати (м'язи).

Ґабріель, здається, щоранку бігає і робить якісь складні гімнастичні вправи, а потім, судячи зі звуків, качає прес, присідає і віджимається (С. Андрухович);

Схожі результати показали і важкоатлети, що качають м'язи по дві й більше годин на тиждень (із журн.);

Якщо хочеш чесно боротися – будь ласка, веди здоровий спосіб життя, качай м'язи, розвивай спритність (з газ.).

(1) Кача́ти права́, фам. – грубо, категорично відстоювати свої інтереси.

Назвати ж того, хто програв, Чмир відмовився: це було б рівнозначним зраді, а за таке Чмиреві рано чи пізно “качали б права” (Б. Антоненко-Давидович);

Принц Горан, хоча й міг наполягти на продовженні своєї участі у війні, таки вирішив не качати права і склав з себе обов'язки командира ударної групи (О. Авраменко);

Почуваючись винним за ранкову пригоду в тролейбусі, Леопольд поводився сумирно і права не качав (О. Авраменко, В. Авраменко).