качати

качати:

кача́ти яйця по зеле́ному бамбе́тлібамбетель

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. качати — кача́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. качати — (качалкою) п-о прасувати; (крашанки) ЖМ. котити; (воду) Д. помпувати. Словник синонімів Караванського
  3. качати — -аю, -аєш, недок., перех. 1》 Вирівнювати, вигладжувати качалкою та рублем що-небудь (полотно, білизну тощо). || Розкочувати тісто, надаючи йому певної форми. 2》 розм. Те саме, що котити 1). || Котячи сніг, надавати йому кулястої форми. 3》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. качати — 1. (вагало) коливати, коливнути, заколивати, поколивати, сколивати, сколивнути, (вітром) хилитати, холитнути, похилитати, захилитати, вихилитати, вихилитнути, схилитати, схилитнути, (воду) див. Словник чужослів Павло Штепа
  5. качати — КАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. що. Вирівнювати, вигладжувати качалкою та рублем що-небудь (полотно, білизну і т. ін.). Старша сестра коня сідлала, а середульша хустку качала (Сл. Словник української мови у 20 томах
  6. качати — Аю, -аєш, недок., комп. Переписувати інформацію. А звідки ти качаєш ці всі пісні??? (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
  7. качати — КОТИ́ТИ (пересувати круглий предмет, обертаючи його), СКО́ЧУВАТИ, ТОЧИ́ТИ розм.; КАЧА́ТИ розм. (у різні боки); ПРОКО́ЧУВАТИ (на певну відстань). — Док.: скоти́ти, покоти́ти, сточи́ти, прокоти́ти. Вітер котив курай та перекотиполе (Ю. Словник синонімів української мови
  8. качати — Кача́ти, -ча́ю, -ча́єш, -ча́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. качати — КАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. Вирівнювати, вигладжувати качалкою та рублем що-небудь (полотно, білизну тощо). Старша сестра коня сідлала, а середульша хустку качала (Сл. Гр. Словник української мови в 11 томах
  10. качати — Кача́ти, -ча́ю, -єш гл. 1) Катать. Вони і ну його качати да вертіти, поки аж прочунявся він. Рудч. Ск. І. 136. 2) Катать бѣлье. Старша сестра коня сідлала, а середульша хустку качала. Макс. (1834) 117. 3) Раскатывать тѣсто. Хомиха качала корж. Левиц. І. Словник української мови Грінченка