1. Словник чужослів Павло Штепа

мішати

1. колотити, виколочувати, виколотити, повиколочувати, заколочувати, заколотити, наколочувати, наколотити, понаколочувати, поколочувати, поколотити, сколочувати, сколотити, посколочувати, (збіжжя) суропити, досуроплювати, досуропити, насуроплювати, насуропити, посуроплювати, посуропити, див. колотити

2. плутати, заплутувати, заплутати, наплутувати, наплутати, понаплутувати, поплутувати, поплутати, переплутувати, переплутати, попереплутувати

3. заважати, заважити, перешкоджати, перешкодити

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мішати — міша́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. мішати — Розмішувати, вимішувати; (карти) переплутувати, перемішувати; (з землею) змішувати; (плутати одне з другим) не розрізняти; (кому) Д. заважати. Словник синонімів Караванського
  3. мішати — Бовтати, вимішувати (тісто), добовтувати, доколочувати, домішувати, забовтувати (рідке), заколочувати (т.с.), замішувати, збовтувати, змішувати, перебовтувати, переколочувати, перелопачувати, перемішувати, підбивати (запарку), підбовтувати... Словник синонімів Вусика
  4. мішати — I -аю, -аєш, недок., перех. 1》 За допомогою мішалки, ложки і т. ін. перегортати, збовтувати, перемішувати що-небудь. 2》 Сполучати що-небудь різнорідне. || Перемішуючи, порушувати порядок розташування чого-небудь. 3》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мішати — МІША́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., що. 1. що. За допомогою мішалки, ложки і т. ін. перегортати, збовтувати, перемішувати що-небудь. Всипала я кукурудзяне борошно в окріп, мішаю ложкою мамалиґу (І. Нечуй-Левицький); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  6. мішати — мі́шати (міше́ти) 1. карт. перемішувати колоду карт (ст)||тасувати ◊ ґлі́ни мі́шаць → ґліна ◊ ґлі́ну мі́шати → ґліна ◊ кишки́ міше́ти → кишка ◊ мі́шати в ка́рти → карта 2. танцювати (ст)|| = гасати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. мішати — Не мішай грішне з праведним. Не мішайте світських справ з релігійними. Помішав горох з капустою. Помішав речі не належні до себе. Не знає ладу. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. мішати — міси́ти в грязю́ці (в грязі́, в боло́ті і т. ін.) кого. Несправедливо звинувачувати кого-небудь у чомусь, зводити наклепи на когось; обмовляти, ганьбити і т. ін. Ось і почнуть дурні язики до небес піднімати Марка, а його місити в грязюці (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
  9. мішати — ЗМІ́ШУВАТИ (з'єднувати, поєднувати що-небудь різнорідне), ПЕРЕМІ́ШУВАТИ, МІША́ТИ. — Док.: зміша́ти, переміша́ти, поміша́ти. Зима того року прийшла дуже рано.. Словник синонімів української мови
  10. мішати — Міша́ти, -ша́ю, -ша́єш, -ша́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. мішати — МІША́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. За допомогою мішалки, ложки і т. ін. перегортати, збовтувати, перемішувати що-небудь. Всипала я кукурудзяне борошно в окріп, мішаю ложкою мамалигу (Н.-Лев., III, 1956, 255); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  12. мішати — Міша́ти, -ша́ю, -єш гл. Мѣшать, смѣшивать, перемѣшивать. Мішай кашу. Пане гетьмане!.. старого пса непристойно мішати в нашу компанію. К. ЧР. Словник української мови Грінченка