мішати

Не мішай грішне з праведним.

Не мішайте світських справ з релігійними.

Помішав горох з капустою.

Помішав речі не належні до себе. Не знає ладу.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мішати — міша́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. мішати — Розмішувати, вимішувати; (карти) переплутувати, перемішувати; (з землею) змішувати; (плутати одне з другим) не розрізняти; (кому) Д. заважати. Словник синонімів Караванського
  3. мішати — Бовтати, вимішувати (тісто), добовтувати, доколочувати, домішувати, забовтувати (рідке), заколочувати (т.с.), замішувати, збовтувати, змішувати, перебовтувати, переколочувати, перелопачувати, перемішувати, підбивати (запарку), підбовтувати... Словник синонімів Вусика
  4. мішати — I -аю, -аєш, недок., перех. 1》 За допомогою мішалки, ложки і т. ін. перегортати, збовтувати, перемішувати що-небудь. 2》 Сполучати що-небудь різнорідне. || Перемішуючи, порушувати порядок розташування чого-небудь. 3》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мішати — 1. колотити, виколочувати, виколотити, повиколочувати, заколочувати, заколотити, наколочувати, наколотити, понаколочувати, поколочувати, поколотити, сколочувати, сколотити, посколочувати, (збіжжя) суропити, досуроплювати, досуропити, насуроплювати... Словник чужослів Павло Штепа
  6. мішати — МІША́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., що. 1. що. За допомогою мішалки, ложки і т. ін. перегортати, збовтувати, перемішувати що-небудь. Всипала я кукурудзяне борошно в окріп, мішаю ложкою мамалиґу (І. Нечуй-Левицький); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  7. мішати — мі́шати (міше́ти) 1. карт. перемішувати колоду карт (ст)||тасувати ◊ ґлі́ни мі́шаць → ґліна ◊ ґлі́ну мі́шати → ґліна ◊ кишки́ міше́ти → кишка ◊ мі́шати в ка́рти → карта 2. танцювати (ст)|| = гасати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. мішати — міси́ти в грязю́ці (в грязі́, в боло́ті і т. ін.) кого. Несправедливо звинувачувати кого-небудь у чомусь, зводити наклепи на когось; обмовляти, ганьбити і т. ін. Ось і почнуть дурні язики до небес піднімати Марка, а його місити в грязюці (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
  9. мішати — ЗМІ́ШУВАТИ (з'єднувати, поєднувати що-небудь різнорідне), ПЕРЕМІ́ШУВАТИ, МІША́ТИ. — Док.: зміша́ти, переміша́ти, поміша́ти. Зима того року прийшла дуже рано.. Словник синонімів української мови
  10. мішати — Міша́ти, -ша́ю, -ша́єш, -ша́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. мішати — МІША́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. За допомогою мішалки, ложки і т. ін. перегортати, збовтувати, перемішувати що-небудь. Всипала я кукурудзяне борошно в окріп, мішаю ложкою мамалигу (Н.-Лев., III, 1956, 255); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  12. мішати — Міша́ти, -ша́ю, -єш гл. Мѣшать, смѣшивать, перемѣшивать. Мішай кашу. Пане гетьмане!.. старого пса непристойно мішати в нашу компанію. К. ЧР. Словник української мови Грінченка